Про те, що Кримське відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України заснувало у Сімферополі Алею кованих фігур уже багатьом відомо. Кому не відомо, то знайте: в центрі міста у сквері ім. П.Дибенка тепер розташовано маленький острівок кованих фігур і лавочок.
Власне, все й почалося з лавочок. Бо, не зважаючи на те, що скверик знаходиться у центрі міста і є дуже затишним, посидіти та відпочити там не було де. Тепер є. Матимете вільну годинку по дорозі у будь-яке кримське курортне містечко з Сімферополя – завітайте туди! Думаю, вам має сподобається. (Там навіть уже є один подарунок від донецьких побратимів.)
Але мова не зовсім про це, а про те, що робити? Справа утім, що регулярно кримській ковальській громаді доводиться реанімувати Алею кованих фігур. Добре, що для цього вистачає оптимізму. Здавалося б, це подарунок місту, зауважте, – по-да-ру-нок! І замість того, щоб просто насолоджуватися ним, люди його плюндрують: розламують лавки, намагаються викорчувати ковані фігури із землі – така-от «дяка»! Зрозуміло, що це питання рівня культури і таке інше, але, можливо, є якісь ідеї – як пришвидшити процес виховання?
А поки ви думаєте, подивіться як перед Святом весни ковалі вкотре відновлюють Алею, щоб вона й далі дарувала радість людям!
