4 травня в місті Івано-Франківську урочисто відкрили V Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів — 2007». Організатори свята – Івано-Франківське відділення Спілки ковалів України. Розпочали цьогорічний фестиваль зі встановлення по вулиці Незалежності, поруч з приміщенням обласного лялькового театру імені Марійки Підгорянки монументальної композиції «Букет майстрів», що була виготовлена під час минулорічного фестивалю. Висота цього витвору 4.5 метри, основу – високу металеву спіраль зі спеціальними отворами – виконали заздалегідь, а ось всі елементи букета виготовляв кожен із запрошених художників-ковалів.
Учасниками «Свята ковалів — 2007» були представники з 22 країн світу, зокрема з Угорщини, Канади, Узбекистану, Грузії, Росії, Італії, Сицилії, Литви, Великобританії, Бельгії тощо. Вперше на фестиваль завітали ковалі з Фінляндії та Австралії. Це провідні майстри ковальського ремесла, художники та скульптори по металу, ковалі з міжнародним визнанням та народні майстри.
Основне фестивальне дійство — демонстрація ковальської праці та виставка кованих речей — відбулося 5 травня на площі Шептицького, де майстри з різних країн показали особливості своїх національних ковальських шкіл, а також потішили івано-франківців та гостей міста в день його 345-річчя цікавими презентаціями своїх країн.
Дуже приємно було бачити на цьому фестивалі ковалів з Ужгорода. 25 майстрів приїхали на Прикарпаття, щоб популяризувати народні традиції та культуру нашого регіону, зокрема ковальського мистецтва – одного з найдавніших ремесел, яке було несправедливо забуте.
Я прийшла на фестиваль, коли майстер-клас проводив голова осередку ковалів Закарпаття Андрій Бедрик. Цікаво було спостерігати, як із куска холодного металу під дією вогню, сили та фантазії з’являлась фігурка майбутньої композиції. Ніби й важко ось так, цілий день на сонці, працювати молотом, а по хлопцях і не скажеш, що втомилися. Посміхаються, з задоволенням розповідають про свою роботу.
Мистецтво ковальства водночас є старовинним та дуже молодим, бо тільки зараз почало знову відроджуватись. Ще донедавна ковалі поодинці займались своєю справою, виконували замовлення клієнтів. Та два роки назад, в лютому 2005 року, була створена “Спілка майстрів ковальського мистецтва”. В Ужгороді в цей же час сформувався осередок майстрів Закарпаття та клуб ковалів, який ставив перед собою основну ціль – об’єднати майстерні Бедрика Андрія, Перепелиці Сергія, Потрогоша Яна, Гладюка Володимира, Тяско Сергія, Алексика Ігоря та інших. Клуб гордиться своїми майстрами, адже всі вони, без винятку, мають найбільший професійний рівень по якості та дизайну. По тих композиціях, які бачила, можу відверто сказати, що хлопці вкладають у свою працю думки, почуття та тільки хорошу енергію. В цьому може переконатись і наш шановний читач. Роботи ужгородських ковалів можна побачити не тільки в приватних садибах, ними облаштований інтер’єр готелю “Атлант”, готель “Едуард”, дизайн-студія “Юліана”. Ковалі розповідали, що задумів, ескізів є багато. Мають велике бажання працювати, прикрашати рідне місто, як це зробили донецькі майстри ( у Донецьку цілий парк оздоблений роботами ковалів), але є завжди “Але”…
Хлопці також розповідали, що мер Чернівців, коли прочитав про франківський фестиваль, запросив усіх учасників до свого міста, хоче влаштувати подібне свято вогню та металу на Буковині. Такі акції, фестивалі вкрай необхідні сьогодні майстрам ковальської справи. Саме там вони можуть зустрітись, обмінятись досвідом, почерпнути для себе нові ідеї, а головне – навчити нас з вами, простих людей, впізнавати у ковальській справі справжнє мистецтво, а не швидкий “ширпотреб за маленьку ціну”, яким користуються такі-собі майстрики.
Мають ужгородські ковалі ще один гарний задум. На День музею, що святкується 18 травня, хочуть разом зібратись в Ужгородському замку та провести свій виступ-показ ковальської справи (контактний телефон клубу ковалів 8 095 2017290).
Фестиваль в Івано-Франківську закінчився, майстри роз’їхались по домівках, та велике сонечко, в яке кожен учасник вклав свою працю та частинку серця, буде зігрівати івано-франківців ще довго-довго.
Ольга Масловська. Івано-Франківськ. Спеціально для «Трибуни»
